Блог викладача Потягайло Тетяни Миколаївни

Гідравлі́чний двигун (гідродвигун) — гідравлічна машина, що перетворює механічну енергію рідини на механічну енергію веденої ланки (вала, штока та ін.).

                                       Рис.1 Будова гідродвигуна

Об'ємні гідравлічні двигуни, котрі діють від гідростатичного напору в результаті наповнення рідиною робочих камер і переміщення витискачів (під витискачем розуміється робочий орган, що безпосередньо здійснює роботу в результаті дії на нього тиску рідини, виконаний у вигляді поршня, пластини, зуба шестерні тощо).

Гідроцилі́ндр  — об'ємний гідродвигун  зі зворотно-поступальним рухом вихідної ланки. Основним видом гідроциліндра є гідроциліндр  поршневого типу. Часто до групи гідроциліндрів відносять, також, плунжерні, мембранні і сильфонні гідро- (пневмо-) двигуни.

Гідроциліндри прямолінійного дії

Для приводу робочих органів мобільних машин найбільш широко застосовують поршневі гідроциліндри двосторонньої дії з одностороннім штоком.

Основою конструкції є гільза 2, що представляє собою трубу з ретельно обробленою внутрішньою поверхнею. Усередині гільзи переміщається поршень 6, що має гумові манжетні ущільнення 5, які запобігають перетікання рідини з порожнин циліндра, розділених поршнем. Зусилля від поршня передає шток 3, що має поліровану поверхню. Для його напрямку служить грундбукса 8. З двох сторін гільзи укріплені кришки з отворами для підведення і відведення робочої рідини. Ущільнення між штоком і кришкою складається з двох манжет, одна з яких запобігає витоку рідини з циліндра, а інша служить грязес'емнік 1. Проушина 7 служить для рухомого закріплення гідроциліндра. На нарізану частину штока кріпиться проушина або деталь, що з'єднує гідроциліндр з рухомим механізмом.

Рис.2. Гідроциліндр: 
1 - грязезйомник; 2 - гільза; 3 - шток; 4 - стопорне кільце, 5 - манжета; 
6 - поршень; 7 - проушина; 8 - грундбукса